Дослідження НПП Факультету музичного мистецтва і хореографії в іноземних виданнях, що індексуються в наукометричних базах Scopus/WoS2024

Міжнародна діяльність кафедри музикознавства та музичної освіти за 2024 рік

Міжнародна діяльність кафедри музикознавства та музичної освіти за 2023 рік

Міжнародна діяльність кафедри музикознавства та музичної освіти за 2022 рік

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КАФЕДРУ

Як структурний підрозділ Факультету музичного мистецтва і хореографії Київського університету імені Бориса Грінченка кафедра теорії та методики музичної освіти функціонує з 1 вересня 2010 року. 

Рішенням Вченої ради Київського університету імені Бориса Грінченка від 28 серпня 2012 року (протокол № 6) з 1 вересня 2012 року кафедра була перейменована на кафедру теорії та методики музичного мистецтва. 

Рішенням Вченої ради Київського університету імені Бориса Грінченка від 25 квітня 2019 року про реорганізацію кафедр Університету (протокол № 4) кафедра була перейменована на кафедру музикознавства та музичної освіти.

Кількісний та якісний склад співробітників кафедри:

Завідувач кафедри – Олексюк Ольга Миколаївна, професор, доктор педагогічних наук.

Загальна кількість науково-педагогічних співробітників – 11 осіб.

Працюють на постійній основі – 5 осіб.

Мають науковий ступінь – 10 осіб, з них – 1 доктор педагогічних
наук (Олексюк О.М.), 3 доктор мистецтвознавства (Сюта Б.О., Опанасюк О.П., Костюк Н.О.), 1 канд. істор. наук (Бацак К.Ю.), 3 канд. пед. наук
(Бондаренко Л.А., Кондратенко Г.Г., Теряєва Л.А.) та 2 канд. мистецтвознавства (Лігус О.М., Дем’яненко Б.М.). 

На посаді професора – 4 особи (Олексюк  О.М., Опанасюк  О.П., Сюта Б.О., Костюк Н.О.).

На посаді доцента – 6 осіб (Бондаренко Л.А., Лігус О.М, Бацак К.Ю., Кондратенко Г.Г., Теряєва Л.А., Дем’яненко Б.М.).

На посаді викладача – 1 особа (Коваль А.С.).

Основні пріоритети наукової роботи кафедри:

1. участь у розробленні та впровадженні наукових проектів;
2. проведення наукових досліджень у галузі мистецтвознавства та методики навчання музики;
3. організація експериментальних педагогічних досліджень;
4. підготовка науково-педагогічних кадрів;
5. експертиза та опонування дисертаційних досліджень;
6. організація та проведення науково-практичних конференцій, методологічних семінарів, “круглих столів”;
7. керівництво науково-дослідницькою діяльністю студентів. 

Наукова тема кафедри: 

«Розвиток духовного потенціалу особистості  в неперервній мистецькій освіті»

Міжнародне науково-педагогічне співробітництво:

1. Університет Вітовта Великого (м. Каунас, Литва).
2. Ягеллонський університет (доктор філософії, професор Мар'ян Савчишин  (м. Краків, Польща)).
3. Арієльський університет ((доктор, професор Ніцца Давідович, доктор,  професор Макс Штерн) Ізраїль).
4. Сілезський університет в Катовіцах (доктор, професор Ева Огродська-Мазур, Польща).
5. Академія музики, театру та образотворчого мистецтв (Тетяна Комендант, Республіка Молдова)

Дисципліни, які викладаються на кафедрі:

• Університетські студії: Я – студент
• Університетські студії: Вступ до спеціальності
• Університетські студії: Лідерствослужіння
• Іноземна мова: Італійська мова
• Історія мистецтв: Музика в хореографії
• Історія мистецтв: Історія естради
• Історія музики
• Історія музики: Історія зарубіжної музики
• Історія музики: Історія української музики
• Музична педагогіка
• Арт-менеджмент
• Методика загальної мистецької освіти
• Методика організації культурно-дозвіллєвої діяльності дітей
• Теорія музики (поліфонія, гармонія, аналіз музичних творів)
• Сольфеджіо
• Музично-теоретичні студії: Теорія музики
• Музично-теоретичні студії: Сольфеджіо
• Музично-теоретичні студії: Гармонія
• Методика викладання гри на спеціальному інструменті (фортепіано)
• Теорія та історія музичної освіти
• Методологія науково-педагогічних досліджень у галузі мистецтвознавства і музичної педагогіки
• Музична педагогіка та музична психологія вищої школи
• Менеджмент проєктної діяльності
• Музична культура сучасності
• Сучасна українська інструментальна музики
• Сучасне музикознавство:  теорія і практика
• Філософія мистецтва
• Сценічно-виконавська майстерність
• Практикум з підготовки музично-сценічних проєктів
• Навчальна практика (психолого-педагогічна, в закладах початкової мистецької освіти)
• Виробнича практика (педагогічна, в закладах початкової мистецької освіти)
• Виробнича практика (педагогічна, в закладах початкової мистецької освіти, безвідривна)
• Виробнича практика (педагогічна, в закладах ЗСО, безвідривна)
• Практика (Виробнича, дослідницька)
• Практика (Виробнича, переддипломна/Педагогічна)
• Теорія та методика навчання (музика): Актуальні проблеми досліджень 
• Теорія та методика навчання (музика): Технології експериментального музично-педагогічного дослідження
• Теорія та методика навчання (музика): Методичні системи навчання музики 
• Науковий семінар з теорії та методики навчання музики
• Розвиток наукової галузі: Актуальні проблеми музичної педагогіки 
• Науково-дослідна інфаструктура в галузі: Робота з науковими текстами 
• Науково-дослідна інфаструктура в галузі: Джерелознавча база дослідження 
• Розвиток наукової галузі: Основні засади історичного та теоретичного музикознавства 
• Музикознавство та музично-прикладне мистецтво: Композиція музичних творів 
• Музикознавство та музично-прикладне мистецтво: Музична фольклористика 
• Музикознавство та музично-прикладне мистецтво: Методологія сучасного музикознавства 
• Музикознавство та музично-прикладне мистецтво: Музична критика
• Науковий семінар з прикладного музикознавства
• Аналітичний дискурс з прикладного музикознавства

17-20 березня 2014 року відбувалися творчі зустрічі завідувача кафедри, доктора педагогічних наук, професора О.М. Олексюк з колективом Арієльського університету (Ізраїль). 
Була прочитана лекція «Духовні домінанти вищої гуманітарної освіти в умовах глобалізації освітнього простору» для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей (близько 100 осіб).  У лекції розглядалися питання про глобалізаційні тенденції у світовій освіті, сутність і структуру глобальної компетентності, духовний потенціал вищої мистецької освіти у глобалізаційних процесах. Після лекції розгорнулася дискусія з проблем глобальної освіти та визначалися перспективні напрями її розвитку.

22 січня 2014 року у День Соборності України, відбулося прем’єрне виконання першої частини Сонати пам’яті Бориса Грінченка. Твір був створений композитором, кандидатом мистецтвознавства Віталієм Вишинським, який є доцентом кафедри теорії та методики музичного мистецтва, членом Національної спілки композиторів України. Соната прозвучала у рамках всеукраїнської науково-практичної конференції (VI Грінченківські читання) «Я йшов туди, де гуркіт праці чути…» (до 150-річчя від дня народження поета) у натхненному виконанні викладачів кафедри інструментально-виконавської майстерності Наталії Пилипенко (скрипка) та Володимира Ходоровського (фортепіано), за участі студентів Аліни Печерської (читання віршів) та Сергія Мазницького (відеоінсталяція). Створений творчий союз став утіленням засад корпоративної етики, ідей університетської співпраці й духовної єдності.

Соната пам’яті Бориса Грінченка — спроба осмислення образів та ідей віршів поета виключно засобами інструментальної музики. Твір складається з трьох частин, яким передують рядки поезії Бориса Грінченка. З першою частиною сонати співвідноситься вірш «Вона співа». Проте музика не копіює образне розгортання поетичного тексту, а продовжує його, поглиблює, додає об’єму. Вірш — лише поштовх для виникнення у слухача власного асоціаційного ряду…

Вийшла друком колективна монографія "Герменевтичний підхід у вищій мистецькій освіті", підготовлена такими авторами: О.М. Олексюк, доктором педагогічних наук, професором, М.М. Ткач, кандидатом педагогічних наук, доцентом, Д.В. Лісуном, кандидатом педагогічних наук, викладачем. Колективна монографія видана НМЦ видавничої діяльності Київського університету імені Бориса Грінченка.

У монографії професорсько-викладацький склад кафедри теорії та методики музичного мистецтва Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка прагнув відтворити сучасне розуміння герменевтичного підходу, його ключові характеристики у вищій мистецькій освіті. Цілком очевидно, що ця ґрунтовна праця не дає відповіді на всі питання, які ставить сучасна педагогічна наука та практика вищої школи сьогодення стосовно модернізації змісту освіти. Разом з тим вона може стати основою для розгортання подальших наукових досліджень і практичних інновацій щодо наукового обґрунтування, апробації та широкого впровадження новітніх підходів та методів викла-дання заради підвищення якості вищої освіти в Україні.

Викладені у монографії науково обґрунтовані положення та практичні рекомендації спонукатимуть науково-педагогічних працівників та студентів до нових пошуків як теоретико-методологічного, так і експериментального характеру, допоможуть удосконаленню наукового супроводу практичної діяльності вищих мистецьких навчальних закладів, Це, у свою чергу, сприятиме модернізації вищої мистецької освіти, її інтеграції в європейський освітній простір.