01 листопада – презентація репертуарного посібника інструментально-хореографічної сюїти «Man&Women» на теми французьких пісень для чотирьох альт-саксофонів та ритм-секції, автори – Сергій Цимбал, заслужений діяч естрадного мистецтва України, старший викладач кафедри та Катерина Цимбал, старший викладач кафедри. Слухачі мали нагоду ознайомитися зі стильовими та виконавськими особливостями легкої французької музики другої половини XX століття. Яскравою ілюстрацією репертуарної частини посібника стала інструментальна-хореографічна композиція, яку, в тандемі з хореографічною групою під керівництвом Ганни Єліної, викладача кафедри хореографії, представили учасники ансамблю S-club (керівник С. Цимбал).
02 листопада – відбувся науково-практичний семінар «Застосування засобів виразності в роботі над творами ранньої класики». Лекторка Наталія Свириденко, народна артистка України, кандидат мистецтвознавства, доцент, професор кафедри, висвітлила особливості інтерпретації фортепіанних творів раннього класичного періоду; акцентувала увагу присутніх на артикуляції та стилістиці виконання орнаментики у творах Й.С.Баха. У виконанні Н. С. Свириденко та Софії Безпалої, студентки класу, магістра 1 року навчання, прозвучали фрагменти творів Г. Бенди, Л. Кожелуга
.
06 листопада – за ініціативи Сергія та Катерини Цимбалів, старших викладачів кафедри, було проведено майстер-клас «Цифрові музичні інструменти», на якому слухачі мали можливість ознайомитися з функціональними особливостями цифрових музичних інструментів та способами їх використання в освітньому процесі. Кожен із присутніх учасників майстер-класу не тільки отримав цікаву й корисну вербальну інформацію щодо можливостей електронних інструментів та їх різновидів, а й зміг відчути тембральні барви, доторкнувся до клавіатури інструментів, насолодитися звучанням. У виконанні С.В. Цимбала та Вадима Пилипчука, студента класу, прозвучали твори: Ч.Коріа «Spain», А.К.Жобім «Aqua de beber», фрагменти джазових стандартів.
07 листопада – у форматі круглого столу Марта Василевич, старший викладач кафедри, презентувала своє мистецтвознавче дослідження «Повернення імен для української культури: актуальні виклики сьогодення». Науковий доробок присвячено життю й творчості видатного скрипаля, педагога, композитора Івана Остаповича Хандошка. У своїй доповіді М.О.Василевич висвітлила біографічний аспект, зокрема, наголосила на українському походженні митця, розкрила педагогічні принципи І.Хандошка, проаналізувала твори композитора для скрипки. Учасники круглого столу прослухали першу частину Сонати соль мінор «На смерть Мировича» І. Хандошка. У дебатах взяв участь Богдан Сокольчук, студент класу, який поділився своїми враженнями від почутої сонати. До обговорення долучилися всі присутні.
08 листопада – відбувся методологічний семінар «Мистецтвознавчі та педагогічні дослідження викладачів кафедри інструментально-виконавської майстерності». Першу доповідь, «Формування інструментально-виконавської компетентності», підготували Тетяна Бутенко, викладач кафедри, та Людмила Гаркуша, старший викладач кафедри. У рамках представленого дослідження було визначено сутність і структуру інструментально-виконавської компетентності майбутнього піаніста як виконавця й педагога; окреслено методи та основні компоненти методики формування інструментально-виконавської компетентності студента-піаніста.
Тема другої доповіді, «Розвиток піаністичних навичок учнів дитячих музичних шкіл у процесі елементарного музикування», яку презентувала Катерина Балюра, викладач кафедри, актуалізувала проблемні питання, з якими стикаються здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти в процесі проходження практики. У рамках доповіді була представлена авторська методика розвитку піаністичних навичок учнів молодшого шкільного віку у процесі елементарного музикування.
В доповіді «Стильові особливості творчості Астора П’яцолли» Віктор Сподаренко, кандидат мистецтвознавства, доцента кафедри, звернув увагу на проблему музичної стилістики в творчості сучасних композиторів, окреслив теоретичні аспекти дослідження творчості аргентинського композитора. На прикладі аналізу музичних творів охарактеризував специфіку музичної мови, гармонічної вертикалі, принципи побудови тематичного матеріалу, фактурні рішення та особливості формотворення в творах зрілого періоду творчості композитора.
