У вересні 2026 року представники студентського наукового гуртка «GrinchMusicChestnut» та викладачі кафедри інструментально-виконавської майстерності Факультету музичного мистецтва і хореографії Київського столичного університету імені Бориса Грінченка долучилися до культурно-мистецьких практик у музейних та виставкових інституціях Києва.

27 вересня 2026 року Ю. Мелещук (ММм-1-26-1.4д), випускниця бакалаврату Університету Грінченка З. Лукандій та старший викладач кафедри інструментально-виконавської майстерності В. Касьянов відвідали в Національному центрі «Український Дім» виставковий проєкт «Лятошинський. Відображення». Експозиція розкриває постать Бориса Лятошинського (1895–1968) крізь призму його творчості, особистої біографії та культурного контексту епохи. Серед представлених матеріалів — особисті речі композитора, фотографії, листи, документи, рукописи, нотні матеріали, концертні афіші та публікації української й європейської музичної преси. Особливу увагу привернули розділи «Кохання», присвячений взаєминам Б. Лятошинського та Маргарити Царевич, і «Мандри. Come di lontananza», що розкриває європейський культурний досвід композитора та його вплив на творче формування митця.

13 вересня 2026 року гуртківці М. Іваненко (ММм-1-26-1.4д) та І. Демчик (ММм-1-26-1.4д) разом із кандидатом культурології, доцентом кафедри інструментально-виконавської майстерності, керівником студентського наукового гуртка А. Романенко відвідали виставкові проєкти Національного музею «Київська картинна галерея». Зокрема, учасники ознайомилися з виставкою «Ілля Рєпін. Реаліст і мрійник», кураторкою якої є завідувачка сектору розвитку колекційної стратегії музею Вікторія Величко. Експозиція актуалізує питання українського культурного контексту творчості Іллі Рєпіна (1844–1930), зокрема особливості репрезентації козацтва та українського минулого у його мистецькій спадщині.

Важливим відкриттям стала також виставка «Анна Крюгер-Прахова. Музейна прем’єра», присвячена 150-річчю від дня народження художниці (1876–1962). Представлені живописні й графічні твори та архівні матеріали дають змогу простежити творчий шлях мисткині, її професійне середовище та зв’язки з визначними представниками української культури.

Особливу увагу привернула історія взаємодії родини Прахових із Михайлом Коцюбинським. Представлені на виставці матеріали та твори дозволяють побачити перетин образотворчого мистецтва, літератури й музичної культури. Зокрема, творчість Анни Крюгер-Прахової дає змогу візуально осмислити описані М. Коцюбинським традиції святкового Капрі та образи музикантів-дзампонярів.

Музейні відвідини стали для студентів і викладачів можливістю розширити професійний кругозір, побачити взаємозв’язок різних видів мистецтва та осмислити культуру як цілісний простір історичної пам’яті, творчого діалогу й пізнання.

Такі культурно-мистецькі практики сприяють розвитку міждисциплінарного мислення здобувачів освіти та поглибленню їхнього розуміння мистецтва в широкому історичному й культурному контекстах.